«Ендеміки»: шлях до перемоги
Досвід – це те, що водночас лякає і надихає, дарує сподівання та впевненість у своєму майбутньому. Кожна людина у своєму житті прагне досягнути чогось, пізнати щось нове, страх не покидає її перед незвіданим, проте дуже важливо подолати його і все ж таки ризикнути. Час йде, ми змінюємось, та досі залишаються незмінними наші прагнення.
Команда “Ендеміки” у 2015 році посіла друге місце у фінальному етапі турніру юних натуралістів і вже у 2017 році повертається, бажаючи підтвердити свій рівень знань та використати набуті нами нові знання, навички на змаганні такого типу. Задля участі в заочному турі команда відіслала у Київ на розгляд журі власні розв’язки запропонованих завдань і через кілька місяців отримала запрошення до участі у півфіналі турніру.
Для нас це було несподіванкою і своєрідним викликом, тож учасники неймовірно зраділи, починаючи підготовку. Тижні безперервних репетицій, формування доповідей, оформлення презентацій, командних дискусій, недоспаних ночей промайнули майже миттєво.
Ось ми вже в столиці України, у Національному еколого-натуралістичному центрі. Хвилювання перед виступом наростало з величезною швидкістю, адже перший день турніру – надзвичайно важливий. У представленні наша команда “Ендеміки ” отримала високі бали, що додало нам упевненості та азарту рухатися далі.
Наступного дня півфінальні бої розпочалися поділом команд на групи – по 3 команди в кожній. З початком бою кожна команда послідовно виконувала ролі доповідача, опонента і рецензента. Наша команда гідно представила розв’язки завдань у ролі доповідача,чітко підкреслила головні недоліки та переваги у доповіді команди конкурента, виконуючи роль опонента, а також вдало оцінила виступ доповідача та опонента, отримавши роль рецензента.
Після закінчення півфіналу напруження неймовірно зросло, калатання схвильованих сердець заглушувало все навколо, та завдяки командній підтримці у тяжкі хвилини очікування, всі побоювання відходили на задній план.
Нарешті оголосять, які команди пройшли до фіналу! Настирливу думку – «сидів би я зараз вдома, поберіг би нерви» – відразу відганяємо і твердо переконуємо самих себе, що ми тут для вдосконалення, досвіду, вражень, а не для жалю над самим собою. Підсумок, сума балів – і ми неймовірно щасливі! Бо ж у фіналі! Отож, наша команда продовжить боротьбу за звання переможця.
Фінальний етап був надзвичайно складний. Ми змогли достойно представити розв’язки завдань, показавши високі знання, та продемонструвавши наочні досліди задля доведення своєї думки.
Наступного дня ми мали змогу взяти участь у інтелектуальній грі, яка була дуже цікавою та захоплюючою. І ось настала та мить, котру всі чекали! Ні, котру всі боялись і воліли б прокрутити стрілки годинника вперед. Мабуть, усім, хто брав участь у різного роду змаганнях відомі тривожні відчуття, котрих вимагає очікування. Та врешті результат: команда “Ендеміки”- переможець турніру юних натуралістів! І призове місце!
Отже, все недарма, стільки зусиль і прагнень, удосконалень і мрій…
Стільки щастя, захопливих вигуків, привітань звідусіль, аплодисментів, приємної ейфорії! Ми щасливі та виснажені (така втома є приємною)! Ми – переможці! На позитиві та драйві отримуємо дипломи та подарунки, слухаємо вітальні слова голови та членів журі конкурсу, фотографуємося з іншими фіналістами.
Дорогою до успіху йшли поруч з нами пліч-о-пліч, переймались нашою долею, оточували підтримкою та старанно готували нас наші наставники: Батан Ігор Михайлович, Жакун Любов Михайлівна, Кушнір Володимир Володимирович.
Команда “Ендеміки” у складі: Кліценко Іванни, Кондрашиної Наталії, Лясковець Анни, Кохно Дарини, Клюйко Марини, Сірка Станіслава висловлює щиру вдячність директору ліцею Кушніру В.В., голові профспілкового комітету Островець І.М., вчителям Голубовській М.І. та Гаврильчик Л.В., які допомагали у підготовці до турніру, окремі слова подяки центру позашкільної освіти за надані костюми.
“Прагнути чогось, докладати максимум зусиль задля досягнення мети – означає жити, ставати досконалим. Діаманти, спочатку, теж просто камені – не відшліфовані та не огранені. Ставати діамантом завдяки тяжкій праці протягом життя чи залишатись нерухомим сірим каменем – вирішувати тільки тобі.”
Члени команди «Ендеміки»