Сторінка психолога, соціального педагога

Психолого-соціальна служба:

    Практичний психолог – Твердюк  Тетяна Борисівна

                           Член “Асоціації практичних психологів Рівненської області”. Педагогічний стаж роботи – 6 років, робота психолога – 3 роки. Власні розробки: “Корекційо-розвивальна програма для роботи з гіперактивними дітьми”, “Соціальні мережі-їх роль у житті сучасної молоді” -заняття з елементами тренінгу, “Впровадження інноваційної виховної  системи проектування соціального розвитку особистості учнів на основі діагностично – проектуючого кормплексу “Універсал””.

Прорфесійне кредо: “Немає поганих дітей – є байдужі дорослі”.     Проблема над якою працює: “Створення соціально-психологічних умов для психологічної саморегуляції учнів”.

 

Діти 6 – 9 років (насправді, діти будь-якого віку, але діти цієї вікової категорії – особливо) мають потребу (окрім базових – безпеки, любові, розвитку):

У відчутті належності до сім`ї, класу, групи. На питання, які турбують дитину важливо відповідати, ініціативу – підтримувати, успіхи і починання заохочувати.

У підтримці, бо коли не отримують схвалення або стикаються з поразкою, часто відступають. Всілякі схвалення підтримують самооцінку, стають платформою для подальшого зростання. Але важливо, щоб ми звертали увагу на реальні досягнення, робили акцент на тому, що дитина сама доклала зусиль та отримала задоволення від процесу – саме тому результат вийшов чудовий. Важливо відчувати різницю між похвалою та підтримкою. Похвала – оціночна, у ній часто звучать слова – гарний/кращий, а підтримка робить акцент на зусиллях дитини. Від похвали діти починають залежати, а підтримка – додає їм упевненості та сил, вона важлива і приємна, але не викликає залежності.

У спокійному будуванні кордонів, чіткому визначенні правил, зупинці агресії, захисті від тролінгу, проясненні ситуації.

У безпеці – фізичній, емоційній, кордонів особистості.

У контакті з авторитетом. Дитині цієї вікової категорії потрібен (окрім батьків) дорослий друг-наставник, тьютер. Але важливо пам`ятати, що якщо такий контакт раптово переривається або змінюється тональність – у дитини виникає відчуття, що її зрадили.

У довірі. Якщо дитина раптом в особистому контакті ділиться приватною інформацією, важливо дякувати за довіру і зберігати етику довіри.

У контролі. Якщо завдання є, його потрібно перевірити. Якщо правило встановлено, за його виконанням треба стежити.

У неупередженості. Поганих дітей не буває, є діти, яким погано.

У грі, можливості грати. Це – можливість зберегти контакт з творчим потенціалом.

 

ЗНО та ДПА – СИТУАЦІЯ ТРИВОЖНА, АЛЕ БЕЗПЕЧНА

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Спочатку підготуйте місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зруч­но розташуйте необхідні підруч­ники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна ввести в інтер’єр кімнати жов­тий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якоїсь картин­ки в цих тонах.

Складіть план занять. Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: «трохи позаймаюся», а які саме розділи і теми.

Почніть зі складнішого, з того розділу, який знаєте найгірше. Але якщо вам важко «розгойдатися», можна почати з того ма­теріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдете до робочого ритму, і справа піде.

Чергуйте заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин — пе­рерви. Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зробити зарядку, прийняти душ.

Не треба прагнути до того, аби прочитати і запам’ятати напам’ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записува­ти. Плани корисні і тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.

Як запам’ятовувати матеріал. Психологи встановили, що наша оперативна пам’ять при одночасному сприйнятті здатна утри­мати і потім відтворити в середньому лише сім об’єктів. Тому матеріал краще розби­ти на смислові шматки, бажано, аби їх було не більше семи. Смислові шматки матеріалу необхідно укрупнювати й уза­гальнювати, виражати головну думку од­нією фразою.

Не слід квапитися, за будь-яку ціну запам’ятовувати складний текст, не ро­зібравшись у його внутрішніх зв’язках, не зрозумівши міркувань автора. Серед другорядного потрібно виявити найголов­ніше.

Використовуйте асоціації. Метод ло­кальної прив’язки полягає у побудові для ряду, що запам’ятовується, об’єктів іншого ряду — опорного, з добре знайомих або легких для вивчення об’єктів. Таким опор­ним рядом може бути послідовність кімнат у вашій квартирі, будинків на вашій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи заучува­ного ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх зв’язків — озирніться довкола. Уявіть обстановку, в якій ви вивчали ма­теріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження запускають механізм згадування.

Як повторювати? Перекажіть текст своїми словами, і ви легше його запам’ятаєте, аніж просто прочитавши багато разів, — адже це активна розумова праця. Загалом, будь-яка аналітична робота з текстом дозволяє краще його запам’ятати. Це може бути пе­рекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону або матеріалу тощо.

Конспектування. Виявляється, текст мож­на сильно скоротити, представивши його у вигляді схеми — «зірки», «дерева», «дуж­ки» тощо. При цьому сприйняття та якість запам’ятовування значно покращуються че­рез образність запису.

Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш ніж на 7 частин, зв’язати ці частини між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх.

У системі заучування матеріалу важливу роль відіграє повторення.

Виконуйте якомога більше різних опуб­лікованих тестів з якогось предмета. Ці тре­нування ознайомлять вас із конструкціями тестових завдань.

Тренуйтеся із секундоміром у руках, за­сікайте час виконання тестів. Готуючись до іспитів, ніколи не думайте, що не впораєтеся із завданням, а навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу.

Залиште один день перед іспитом на те, аби знову повторити всі плани відповідей, ще раз зупинитися на складніших питаннях.

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ПСИХОЛОГІЧНО

Для того, щоб у кризовій ситуації не втра­чати голови, необхідно не ставити перед собою надзавдань і надмети. Не варто че­кати, доки ситуація стане катастрофічною. Починайте готуватися до іспитів заздалегідь, помалу, по частинах, спокійно.

Якщо дуже важко зібратися з силами і з думками, спробуйте запам’ятати спочатку найлегше, а потім переходьте до вивчення складного матеріалу.

Щодня виконуйте вправи на зняття на­пруження, втоми, на розслаблення.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВТОМИЛИСЯ ОЧІ?

Виконайте дві будь-які вправи:

  • погляньте по черзі вгору-вниз (25 с), ліворуч-праворуч (15 с);
  • напишіть очима своє ім’я, по батькові, прізвище;
  • фіксуйте погляд то на віддаленому предметі (20 с), то на аркуші паперу перед собою (20 с);
  • намалюйте очима квадрат, трикут­ник — спочатку за годинниковою стрілкою, потім навпаки.

РЕЖИМ ДНЯ

Поділіть день на три частини:

  • готуйтеся до іспитів 8 годин на день;
  • займайтеся спортом, гуляйте, сходіть на дискотеку, потанцюйте — 8 годин;
  • спіть не менше 8 годин, якщо хочете чи треба, влаштуйте собі тиху годину після обіду.

ЯК КРАЩЕ ХАРЧУВАТИСЯ

Харчування має бути 3—4-разовим, ка­лорійним і багатим на вітаміни. Споживайте волоські горіхи, молочні продукти, рибу, м’ясо, овочі, фрукти, шоколад. Ще одна по­рада: перед іспитами не слід наїдатися.

ЯК ЛЕГШЕ ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ

  1. Не завжди що більший обсяг матеріалу, то важче його запам’ятати. Великий уривок вивчати корисніше, ніж короткий вислів.
  2. Запам’ятати легше те, що розумієш.
  3. Розподілене заучування краще від кон­центрованого. Учіться з перервами, а не все підряд, краще помалу, ніж одразу.
  4. Більше часу витрачайте на повторення по пам’яті. Це ефективніше за просте бага­торазове читання.
  5. Якщо працюєте із двома матеріала­ми — великим і меншим — розумно почи­нати з більшого.

ЯК ПІДТРИМАТИ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

  1. Чергуйте розумову і фізичну працю.
  2. У гімнастичних вправах перевагу слід віддавати перекиду, свічці, стійці на голові, оскільки посилюється притік крові до клітин мозку.
  3. Бережіть очі, робіть перерву кожні 20-30 хвилин (відвести очі від книги, поглянути вдалину).
  4. Мінімум телепередач та роботи за комп’ютером!

ЯК УНИКНУТИ ХВИЛЮВАНЬ

  1. Запишіть на аркуші паперу, що вас не­покоїть. Покладіть його під подушку або в ящик столу на сім днів. Доти, можливо, проблема вирішиться сама собою або її вже розв’яжете ви.
  2. Запитаєте себе: «Чи допомагає хвилю­вання впоратися із ситуацією?». Коли ви зро­зумієте, що ні, придумайте щось, що дійсно могло б зарадити.
  3. Якщо ви можете порадитися з батька­ми, зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з батьками, знайдіть іншого дорослого, якому ви довіряє­те, і поговоріть з ним або нею. Удвох ви, напевно, придумаєте розумний план, як впо­ратися з вашими хвилюваннями.
  4. Пам’ятайте: занепокоєння — це емоція, а не метод вирішення проблем.
  5. Якщо ваші переживання стали нав’язливими, зверніться до шкільного психолога.

 

Обираємо професію

Закінчуєш навчання у школі та серйозно замислюєшся про своє покликання у житті? Дай відповідь на прості запитання і дізнаєшся, яка спеціальність Тобі підходить найкраще.Будь-яка робота має приносити задоволення, і не лише матеріальне, але й духовне. Ти ж не хочеш усе життя нудьгувати по вісім годин щодня? Саме тому я підготувала для Тебе цікавий тест на профорієнтацію . Він допоможе Тобі краще пізнати себе та зробити правильний вибір професії.

То як, почнемо?

  1. Як на мене, контролювати інших людей та вести облік — нудне заняття.
  2. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  3. Я краще буду займатися фінансовими операціями, аніж виступати на сцені.
  4. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  5. Ніколи точно не розраховую час, який витрачаю на дорогу до школи. Для мене це здається неможливим.
  6. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  7. Ризик — моє друге «Я».
  8. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  9. Терпіти не можу безладу.
  10. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  11. Охоче проведу вільний час за книжкою про досягнення в сфері науки.
  12. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  13. Мої записи зазвичай не надто добре структуровані та організовані.
  14. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  15. Я завжди відкладаю частину грошей на потім, не витрачаючи все й одразу.
  16. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  17. У мене на робочому столі скоріше безлад, аніж бездоганний порядок.
  18. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  19. Люблю виконувати завдання згідно інструкції, або за чітко вказаним алгоритмом.
  20. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  1. Якби я був колекціонером, то зберігав би все упорядковано: в папках, шухлядах, на поличках тощо.
  2. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  3. Я дратуюсь, коли потрібно навести лад у кімнаті, впорядкувати, або систематизувати щось.
  4. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  5. Люблю працювати за комп’ютером — набирати й оформляти тексти, робити розрахунки.
  6. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  7. Перш ніж взятися до роботи, я детально продумаю свої дії.
  8. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  9. Вважаю, що черпати інформацію з таблиць та графіків — зручно та швидко.
  10. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  11. Я в захваті від ігор, де можна розрахувати шанси на перемогу і зробити обережний, але точний хід.
  12. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  13. Вивчаючи іноземну мову, потрібно почати з граматики, а не отримувати розмовний досвід без знання граматичних основ.
  14. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  15. Я завжди прагну всебічно вивчити проблему, з якою стикаюся (пошукати інформацію в мережі, прочитати необхідну літературу, проконсультуватися зі спеціалістами).
  16. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  17. Коли я пишу листа, мені важливіше:
  18. Логічність викладу тексту. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Образність викладу.
  19. Я маю щоденник, в якому планую свої справи на кілька діб уперед.
  20. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  21. Я не пропускаю нагоди подивитися випуск політичних та економічних новин.
  22. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  23. Я хотів би, що моя професія…
  24. Щоразу дарувала мені нову порцію адреналіну. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Занурювала мене в стан спокою і давала відчуття захищеності.
  25. Я виконую роботу в останній момент.
  26. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  27. Покористувавшись книгою, я завжди ставлю її на місце.
  28. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  29. Лягаючи в ліжко, я напевне знаю, чим займатимусь наступного дня.
  30. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  31. У своїх діях і словах керуюсь принципом «Сім раз відміряй, один — відріж».
  32. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  33. Якщо мене чекає відповідальна справа, я неодмінно складу план її виконання.
  34. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  35. Після довгих посиденьок з друзями я мию посуд вже вранці.
  36. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  37. Я відповідально ставлюсь до свого здоров’я.
  38. Так. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Ні.
  39. Якщо в мене щось не виходить, я…
  40. Терпляче шукаю рішення. 
    2. Важко відповісти. 
    3. Дратуюся і злюся.

Підрахуй бали, скориставшись таблицею

table1

Від 49 до 60 балів

Ти прагнеш бути бездоганним у всьому, чого вимагаєш і від оточуючих. Оскільки Тебе цікавлять різноманітні знакові системи (цифри, коди, природні та штучні мови), Ти напевне зможеш знайти себе в професіях, пов’язаних з діловодством, створенням документів, аналізом та перетворенням текстів. Коректор, технічний редактор, нотаріус, секретар — ось ті спеціальності, які Тобі з легкістю вдасться освоїти у вузі. Також Ти можеш стати незамінним співробітником бухгалтерії, відмінним економістом, демографом, чудовим програмістом, картографом або математиком.

Тебе часто захоплює те, що іншим здається нудним та одноманітним. Креслярська справа, робота з паперами, літерами та розрахунками, упорядкування, контроль і аналіз — заняття, в яких Тобі не буде рівних серед колег. Часто люди Твого типу — прекрасні бізнесмени та керівники. Однак Тобі пора вчитися розслаблятися, постійне самовдосконалення виснажує та не дає відчути всі радощі життя.

Від 37 до 48 балів

Люди Твого типу уважні та зібрані. Зазвичай їм підходять професії, які вимагають чудової пам’яті, точних розрахунків, досконалого знання документації та законів. Юрист, митний декларатор, статистик, кресляр, економіст та спеціаліст з комп’ютерних технологій — професії, в яких Ти можеш досягти неабияких успіхів. Проте, пам’ятай, що відповідні їм сфери діяльності вимагають посидючості, зосередженості та здатності абстрактно мислити. Зверни увагу й на професії першого блоку (від 49 до 60 балів), проте в Твоєму випадку робота зі знаковими системами може бути лише частиною іншої, основної професії (приміром, інтенсивне використання іноземних мов, ведення документації, розрахунки — у роботі фінансиста, менеджера та журналіста).

Від 25 до 36 балів

Інтерес до знакових систем у Тебе мало виражений. Проте Ти здатен оперативно і старанно виконувати свої обов’язки. До того ж, дисципліна та вимогливість до себе допоможуть Тобі підкорити будь-яку вершину, було б бажання. Гнучкість та швидкість прийняття рішень сприяють досягненню якнайкращого результату. Тобі підійде робота геолога, меліоратора, еколога, інженера, гідролога, конструктора, вченого. А ще варто подумати про професію ветеринара або агронома. Знакові системи дещо «сухуваті» для Тебе. Тому, обираючи професію, орієнтуйся на власні захоплення та інтереси.

Від 13 до 25 балів

Документи, знаки та розрахунки Тебе точно не цікавлять. Люди Твого типу бездоганні імпровізатори, вміють активно діяти і швидко прийняти рішення, нестандартні і непередбачувані, що характерно для представників творчих професій. Реклама, дизайн, журналістика і психологія — сфери, що в яких Ти почуватимешся мов риба в воді. А ще з Тебе може вийти бездоганний вчитель , продюсер або вихователь.

Від 0 до 12 балів

Такій нестандартній особистості як Ти просто необхідно розвивати силу волі, витримку та дисциплінованість, адже при влаштуванні на роботу Тобі частенько кортітиме робити те, що «хочеться», а не те, чого вимагає керівництво. Робота, що передбачає жорстке виконання плану і дотримання термінів, Тобі навряд чи підійде. Професії художника, фотографа, артиста, скульптора чи поета — з Твоєї категорії. Подумай також і про спеціальність дизайнера, режисера, актора або диригента.

Правопорушення – пустощі чи кримінальна відповідальність

Нині зростання рівня злочинності є однією з болючих проблем нашого суспільства. Зараз уже нікого не дивує наявність охорони не тільки в комерційній організації чи державній установі, а й у під’їзді житлового будинку чи у школі. Проте це насправді цілком виправдані заходи безпеки у відповідь на сучасний стан злочинності в країні. Як це не парадоксально звучить, подекуди вже не школярів потрібно захищати від злочинців, ­ вони самі дедалі частіше стають правопорушниками. Справді, частка правопорушень, вчинених підлітками, нині становить 10% від загальної кількості злочинів, знижується вік неповнолітніх правопорушників, зростає кількість тяжких злочинів серед цієї вікової категорії тощо.

Відповідальність неповнолітніх, тобто осіб, які не досягли 18-річного віку, передбачена кримінальним, адміністративним та іншим законодавством.

Так, кримінальній відповідальності підлягають особи, які до вчинення злочину досягли віку 16 років (ч. 1 ст. 22 Кримінального кодексу України, далі – КК). Це так званий загальний вік кримінальної відповідальності.

Закон також (ч. 2 ст. 22 КК України) передбачає і знижений вік кримінальної відповідальності. Йдеться про осіб у віці від 14 до 16 років. Ці особи підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів, як: вбивство (ст.ст. 115-117 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, частина третя статтей 345, 346, 350, 377, 398), зґвалтування (ст. 152), хуліганство (ст. 296) та інші.

Зниження віку кримінальної відповідальності законодавець обумовив перш за все тим, що особа уже в 14-річному віці усвідомлює суспільну небезпечність і протиправність злочинів, які вказані в ч. 2 ст. 22 КК . Крім того, серед підлітків ці злочини досить поширені, і більшість з них тяжкі, представляють підвищену суспільну небезпечність.

Особи  у віці від 11 до 14 років не можуть бути суб’єктами злочину, оскільки не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Проте, ч. 2 ст. 97 КК визначає, що до цих осіб все ж таки можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру з дотриманням таких умов: по-перше, неповнолітньому виповнилось 11 років; по-друге, ця особа вчинила діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого особливою частиною КК.

         Згідно ст. 105 КК неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. 

Відповідно до ст. 98 КК, до неповнолітніх застосовуються лише такі основні види покарань:

1)    штраф;

2)    громадські роботи;

3)    виправні роботи;

4)    арешт;

5)    позбавлення волі на певний строк.

 

Отже, не будьте безпечними – відповідальність стосується кожного!!!