Школа молодого вчителя

Самоаналіз

Без умінь самоаналізу не може бути розвитку. Практика завершилася, але більшість з вас стане молодими спеціалістами. Ви будете працювати в школі, до вас будуть приходити вчителі-наставники, завучи, директор. Мета відвідин уроку може бути різною: підтримка, допомога, знайомство, але це все одно певна форма оцінки, контролю якості вашої роботи. І ви маєте знати нащо слід звертати найбільшу увагу, на які якості вашої роботи будуть зверати увагу.

І те що вам прощалося на практиці, може стати суттєвим недоліком у роботі.

Познайомтесь із  зразками бланків, що використовуються у контролі роботи вчителя. Дивитися

Познайомтеся із рекомендаціями: Олександра Глазова. Молодому колезі: як аналізують урок

ЯК ЗДІЙСНИТИ САМОАНАЛІЗ УРОКУ 

   Самоаналіз уроку – інструмент самовдосконалення вчителя, засіб формування й розвитку професійних якостей педагога, що виявляються передовсім у його вмінні чітко сформулювати мету та завдання уроку, спланувати навчальну роботу і передбачити її результати.

   Від уміння проаналізувати ситуації, що виникли у процесі проведення уроку, багато в чому залежить спроможність учителя організувати наступну педагогічну діяльність. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати чужі та свої помилки.

Пам’ятка для самоаналізу уроку учителем

У процесі самоаналізу уроку доцільно відповісти самому собі на такі запитання:

  • Наскільки зміст уроку відповідає вимогам навчальної програми?
  • Яке місце уроку у вивченні теми або розділу? Як він пов’язаний з попереднім і наступними уроками теми (розділу)?
  • У чому специфіка уроку? Який його тип? Чим вмотивований вибір нестандарнтного типу (якщо є)?
  • Яка мета уроку (навчальна, виховна, розвивальна)? Який між ними взаємозв’язок? Які основні шляхи обраня для досягнення мети?
  • Чи формувалися на уроці мовні й мовленнєві компетенції ( на уроках літератури – аксіологічна та літературознавча)? Чи надавалась належна увага особистісному розвитку учня?
  • Наскільки структура уроку виявилася раціональною для досягнення мети? Чи правильно було розподілено час на уроці?
  • Які завдання уроку були головними? Які особливості класу, окремих груп школярів були враховані в завданнях?
  • Які методи навчання були поєднані для розкриття нового матеріалу? Наскільки доцільний вибір методів навчання? Чи було застосовано інноваційні методи (розв’язання проблемних завдань, навчання за алгоритмами, моделювання ситуацій спілкування і под)?
  • Які форми навчання були застосовані на уроці, їх доцільність  та ефективність?
    Ø Наскільки доцільно було використано наочність і технічні засоби навчання?
  • Які реальні навчальні можливості учнів та їхні особливості були враховані при плануванні та проведенні уроку? Чи було застосовано диференційований підхід до учнів?
  • Чи проводилася робота з розвитку мовлення, чи збагачуваввся й уточнювався словниковий запас учнів, чи удосконалювався граматичний лад мовлення, чи провадилася робота над правильним інтонуванням і дотриманням орфоепічних норм? Чи зверталася увага на дотримання мовного режиму?
  • Як було організовано контроль рівня засвоєння мовних і мовленнєвих знань, умінь і навичок? У яких формах і якими методами цей контроль здійснювався? На чому грунтувалося оцінювання?
  • Чи було використано виховні можливості змісту дидактичного матеріалу з мови (ентокультурознавчі відомості, інформація про загальнолюдські цінності) та літературного (література)?
  • Що допомогло забезпечити належний рівень працездатності учнів протягом усього уроку?
  • Чи вдалося раціонально використати час, запобігти перевантаженню учнів?
  • Чи підтримувалась належна психологічна атмосфера у спілкуванні з учнями? Завдяки чому?
  • Чи було передбачено «запасні» методичні прийоми на випадок непередбачених ситуацій?
  • Чи були відхилення від плану уроку, якщо так, то чому? Що в плані (конспекті) уроку варто відкоригувати?
  • Чи повністю вдалося реалізувати поставлені завдання? Якщо не вдалося, то чому? Як і коли можна це виправити?
  • Які недоліки уроку? У чому полягають їхні причини?
  • Які висновки необхідно зробити на майбутнє?

Існує декілька алгоритмів самоаналізу уроків. Пропонуємо вашій увазі деякі з них.

Схема самоаналізу уроку І

  1. Яке місце уроку  у вивченні теми, розділу, курсу? Як пов’язаний урок з попередніми й наступними уроками? У чому його специфіка?
  2. Як характеризуються реальні навчальні можливості учнів класу? Які особливості учнів були враховані мною при плануванні уроку?
  3. Досягення мети:
    • освітні завдання уроку;
    • виховні завдання;
    • завдання розвитку інтелекту, волі, емоцій, інтересів;
    • взаємозв’язок дидактичних, виховних цілей розвитку на різних етапах навчання.
  4. Які задачі були для мене головними, стрижневими, як було враховано особливості класу, окремих груп учнів?
  5. Чому саме така структура уроку була, на мою думку, раціональною для розв’язання цих завдань? Наскільки раціонально було використано час?
  6. Які основні поняття були головні на уроці і чому? Як співвідносилися діяльність учнів щодо сприйняття нового матеріалу та самостійне розв’язання ними мовних задач?
  7. Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими їхній вибір і поєднання?
  8. Яке поєднання форм навчання було обрано для опрацювання нового матеріалу і чому? Чи було застосовано диференційований підхід?
  9. Як було організовано контроль рівня засвоєння мовних знань, мовно-мовленнєвих умінь і навичок учнів?
  10. Чи повністю було використано виховні можливості дидактичного матеріалу?
  11. Як використовувався на уроці навчальний кабінет? Чи доцільно було використано наочність і технічні засоби навчання?
  12. Чи було забезпечено психологічний комфорт? Чи було дотримано культури розумової праці? Чи не були учні перевантажені?
  13. Чи було передбачено інші види робіт на випадок виникнення непербачуваної ситуації?
  14. Чи повністю вдалося реалізувати всі завдання? Якщо не вдалося, то чому? Які саме?

Схема самоаналізу уроку 2

  1. Чи відповідає зміст мого уроку вимогам програми, чи правильно визначено тип уроку, як цей урок пов’язаний з попередніми й наступними уроками?
  2. Чи правильно мною були визначено навчальну, виховну й розвивальну мету уроку та його завдання? Чи досягнуто мети? Чи відповідає завданням зміст уроку?
  3. Чи правильно визначено структуру уроку? Чи вдало було організовано на уроці роботу з формування основних мовно-мовленнєвих умінь, навичок?
  4. Які методи навчання були застосовані на уроці? Чи доцільні їх вибір і поєднання?
  5. Чи доцільно використано наочність і технічні засоби навчання?
  6. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи вдалий їхній вибір і поєднання?
  7. Чи ефективно було організовано самостійну роботу учнів, чи застосовувались елементи самоосвіти та самовиховання?
  8. Чи об’єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання й мовно-мовленнєві вміння учнів?
  9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж щодо домашнього завдання, чи визначалися його обсяг і складність? Чи було воно диференційованим?
  10. Чи раціонально використано час уроку?
  11. Які елементи, етапи, форми, методи були найбільш вдалими, чому?
  12. Чи здійснювались внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки? Як?
  13. Чи було дотримано правил педагогічного такту, етики, норм стосунків вчителя й учнів?
  14. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів? Які недоліки було виявлено, як їх усувати?

Оформлення

Самоаналіз уроку української літератури,

проведеного Івановою Оксаною Сергіївною

Керівник від бази практики – …

Тема уроку. Емма Андієвська. Життя української письменниці й художниці. «Казка про яян».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Вступні фрази

  • Відповідно до календарно-тематичного планування на вивчення … відводиться … . Проведений урок – перший у системі уроків … На наступних уроках робота буде спрямоввуватися …
  • Навчальною програмою передбачено, що у результаті вивчення (теми, розіділу, уроки) учні … . Метою проведеного уроку було … , оскільки … .
  • Вибір типу і структури уроку зумовлено завданнями, що вирішувалися на уроці:
  • При підготовці до уроку було враховано
  • У плануванні враховано
  • При виборі методів і прийомів виходили з …
  • Це забезпечувало (дозволяло, надавало можливість)
  • Урок можна вважати результативним, а поставлену мету досягнуто, що підтверджується …

Єдиної схеми не існує.
Важливо, щоб аналіз описав методичні переваги,
шляхи досягнення  мети  та результативність уроку

Це уривок із самоаналізу

Відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного планування було визначено  мету уроку: сформувати в учнів образ Емма Андієвська,  талановитої української письменниці, нашої сучасниці, що живе закордоном, але усім серцем  і творчістю пов’язана з Україною; забезпечити усвідомлення учнями поняття «притча»; сприяти формуванню культури усного мовлення, його логічності, формування в учнях високих людських якостей: взаємоповаги, взаємодопомоги, чуйності, людяності.

(зверніть увагу на формулювання мети, це вже майже зміст, орієнтири, а не відписка)

При плануванні та проведенні уроку було дотримано основних загальнодидактичних вимог:   (тут має бути пояснення)

Вибір тип та структура уроку зумовлені метою та завданнями уроку: урок вивчення нового матеріалу, складався із шести логічно взаємозв`язаних етапів: (тут може бути пояснення) Така послідовність роботи відповідає логіці навчального процесу – від формування мотиву до практичного результату  (або етапи роботи визначено із врахуванням  психологічних закономірностей засвоєння знань).

Підготовка до уроку складалася (включала, передбачала) …

На початку уроку було …( проведено, забезпечено).

Знайомство з особистістю письменниці відбувалося з опорою на ілюстративні матеріали. Учні висловили свої припущення про її життя і творчість, а далі прочитали повідомлення у підручнику. У результаті був зроблений висновок, що Емма Андієвська наша сучасниця, яка є українкою всією душею, вона талановита художниця і письменниця. Є картини цікаві, незвичайні, дещо дивні.  

Такий висновок дав можливість логічно перейти до актуалізації знань учнів про алегорію та казку, що було необхідно для розкриття основних ознак нового літературного поняття «притча». Учням було запропоновано розкрити, «розшифрувати» зміст картини художниці-письменниці, а потім пригадати чи знають вони літературний прийом, коли за зображуваним ми прочитуємо (вгадуємо) прихований зміст, у яких творах це буває? Учні шляхом декількох навідних питань встановили, що цей прийом називається алегорія, зустрічається він у байках.

Далі учням було повідомлено, що твір Емми Андієвської  також буде будований на алегорії, тобто  в ньому за сюжетом можна буде прочитати прихований зміст, задум автора. Тільки це буде не байка. А казка-притча. Далі учням було запропоновано назвати ознаки казки і спрогнозувати особливості тексту, що прочитаємо: незвичайний. фантастичний, з чарами, перетвореннями. Далі у процесі бесіди учні пригадали, що знайомі з жанром «притча» – знають біблійні притчі, і змогли назвати ознаки притчі, адже вона має спільні ознаки від казки (цікава розповідь, можливо з фантастикою) та притчі (алегорична). Для  закріплення поняття притча учні почитали визначення у підручнику та два учні повторили його перед класом.

Така підготовча робота (пригадування, порівняння, спостереження, прогнозування) забезпечила активність учнів та викликала зацікавлення у подальшій роботі.

Первинне знайомство з твором  почалося з аналізу назви та прогнозування  змісту. далі первинне читання вчителем та продовжене сильними учнями. Така робота сприяла …

Пишемо конспект уроку….

Запрограмувати повністю урок неможливо, але варто до цього прагнути

Коли вчитель ретельно продумав й реалізував заплановане,  тоді є сенс обговорювати знахідки, відкриття, ви відчуваєте задоволення від проведеного уроку. А моментів, що можуть бути покращені, завжди безліч, і якщо після вдалого уроку ви можете такі моменти визначити, то і є ваше зростання. Така робота корисна з багатьох причин: ви вчитеся поки плануєте, поки виношуєте, поки готуєтесь, ви переживаєте, ви осмислено проходите етап уроку за етапом, а після вже знаєте точно, що вдалося, а що слід робити інакше. Без такої роботи руху уперед немає.

На які уроки слід запрошувати? На гідні.

Буває вчителям самим бракує вміння створювати творчі конспекти (індивідуальні особливості, відсутність досвіду, часу – причин безліч). Правда, багатьом з вас щастить працювати з справжніми фахівцями, але ж не всім. А іноді вчителі дуже переймаються вашою некомпетентністю і не вимагають від вас належного (хоча самі дуже не задоволені вашою роботою).

Ви ж маєте пам’ятати – ви обличчя закладу.

А конспекти слід учитися писати, писати творчо, цікаво. Таких конспектів – одиниці. Хто не лінується знаходить час, проконсультуватися, а самовпевнені сидять і вважають, що у них усе добре. А в чому «справжня добрість»?

Відвідувати без попередження не можна. Це стрес, і він може зашкодити уроку. І завуч, і директор мають завжди попереджати. А підготовка учителя полягає в тому, щоб опанувати емоції і якнайретельніше подбати про зміст, продумати так, щоб не губитися, не збиватися, добре володіти матеріалом. А що буває? Вчитель пояснюють те, що сам не вивчив, не розібрався, дома не виконав вправи, не знає на пам’ять, те що запитує у учнів. Це банальні зауваження. Для того, щоб їх зробити не варто йтии на урок. Цього просто не повинно бути. Такий урок слід не проводити взагалі.

на ваш розсуд конспект уроку. Такі конспекти переважають у більшості вчителів. Питання, невже це наше обличчя? Невже такі уроки можуть стати уроками пізнання, уроками відкриття, уроками творчості?

Ні, це урок виконання вправ, урок «урокодатєля», урок типу «я вам зараз буду говорить, а ви виконувати». Прикро, дуже прикро. Урок – катастрофа.

Червоним позначено мої помітки.

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними допустовими частинами.

Мета. Ознайомити учнів з складнопідрядними реченнями з підрядними допустовими частинами. Вчити з’ясовувати, за допомогою яких сполучників і сполучних слів можуть приєднуватися підрядні допустові. Визначити на які питання вони відповідають. Розвивати вміння і навички логічного мислення, робити самостійно висновки та узагальнення. Виховувати любов до мови, до рідного слова.

Обладнання: підручник??? (А я думала підручник – засіб навчання, навчальна книга), таблиця підручника, картки ??? (Які), ігри??? (Які)

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організація класу

  • Привітання

Доброго дня! Дуже рада бачити всіх вас у нашому класі. ??? (Банально. Чи варто це писати?)

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

Вправа 209 ??? (Ні виду роботи, ні форми. Просто вправа, і хто знає, як з нею будуть працювати?)

Напишіть невеликий твір на основі власного досвіду за поданим початком. Вживайте вивчені види складнопідрядних речень.

НАЙПАМ’ЯТНІШИЙ ДЕНЬ МОГО ЖИТТЯ

У житті людини бувають моменти, які вона зберігає в куточку свого серця, мов недоторканні найцінніші коштовності. Пам’ять про них зігріває радує…

  • Бесіда

– Отже які види складнопідрядних речень ви вживали? ??? (До чого «отже»?)

– Які види складнопідрядних речень ви знаєте ще?

– Які види обставинних ви вже вивчили?

– Які питання виникли?

– Які труднощі?

III. Оголошення мети й теми уроку.

      Сьогодні ми з вами розглянемо складнопідрядні речення з підрядними допустовими частинами. З’ясуємо, на які питання вони відповідають, за допомогою яких сполучників і сполучених слів вони з’єднуються. ??? (Говори, моя губонько, ти мені не заважаєш. Які там технології особистісно-зорієнтованого уроку? Вчителька сама для себе все й розкаже)

ІV.. Подача нового матеріалу. ??? (Який русизм «подача»)

  • Робота з текстом

Розгорніть, будь ласка, підручник на сторінці 130. Прочитайте текст. ??? (З якого дива, чому мають читати? Бо вчителька так сказала. Яка там мотивація, логічні переходи!)

  • Бесіда

Яка тема цього тексту?

Що хотів нам сказати автор?

Поясніть заголовок?

  • Словникова робота

Запишіть слова подані у рамці.

Давайте правильно вимовимо їх.

  • Завдання

            Випишіть із тексту виділені складнопідрядні речення, в яких складнопідрядні частини означають умову, всупереч якій здійснюється, те про що йдеться в головній частині, і відповідають на питання не зважаючи на що?

Отже, цей вид обставинних називається допустовими. ??? (А це було пояснення нового матеріалу, так собі мимохідь. Сподівання тільки на те, що в класі знаходяться учні, що й без вчительки все знають або здогадуються).

  • Робота з правилами. ??? (Спроба урізноманітнити роботу. Але як готує ряд? Це творча група? Чи диференційоване завдання? Як організовується перевірка? Мабуть, як піде).

Розглянемо правило на сторінці 131.

Перший ряд готує поняття Складнопідрядних допустових.

Другий – Питання на які відповідає підрядна допустова частина і наводить приклади.

Третій розкаже про сполучники і сполучені слова, за допомогою яких підрядна частина приєднується до головної.

Висновок. ??? (Хто цей висновок робить, про що він і який, можна лише здогадуватися).

  1. V. Закріплення.

Для того, щоб закріпити це правило, нам необхідно попрактикуватись. Для цього виконаємо вправу 211

  • Колективна усна вправа

Поставте, де треба розділовий знак. Визначте вид речення. ??? (Чого може навчити студентка, яка сама не вживає ком? Як вона виконає вправу, чи не зробить сама більше помилок, ніж учні).

Автомобіль рушив м’яко хоч міг за кілька секунд набрати сто кілометрів. Поодинокі зустрічні машини сліпили очі зате вони освітлювали тротуар. Хоч тепло ще та осінь уже підходить жартома. Нестерпно пекло сонце хоча вже був кінець вересня. У настіж відчинене вікно хоч було вже близько десяти годин вечора лилося непевне присмеркова не світло. Весна бере своє дарма що сніг хрумкотить під ногами.

  • Самостійна письмова вправа

А зараз я хочу подивиться як ви засвоїли цей матеріал. Для цього зробимо вправу 214 самостійно. Перші три виконавці отримають оцінку. ??? (Я ж кажу, «тіран», а не вчителька: «я хочу»

Перебудуйте прості речення в складнопідрядні з підрядними допустовими частинами.

           Вкрай втомившись, мандрівники все ж йшли вперед. Незважаючи а пізній час, молодь не розходилась. Дуже поспішаючи, ми все ж не змогли встигнути на літак. Вислухавши зауваження колег, архітектор не погодився переробляти свій проект. ??? (Дуже продуктивна робота для дев’ятикласників: переписали п’ять речень, і написали ще чотири, і ті з помилками. Ключі до вправ у студентки відсутній).

  1. VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Отже ми сьогодні познайомилися з допустовими частинами складнопідрядного речення

  • Асоціативний кущ ??? (Діти розумні і милосердні, звичайно, вони все скажуть. Але в цьому немає заслуги студентки. Учні могли відкрити книжку і вивчити цей матеріал за 10 хвилин, а навіщо ж вони бідні просиділи 45? Що змістовного й інформативного у цій роботі?)

Які асоціації у вас виникають коли я кажу Допустові підрядні речення. ??? (Відсутність розділових знаків починає дратувати. Як можна вчити когось, якщо сам жодну кому не вживаєш?).

VII. Домашнє завдання. ??? (Традиційно відсутній інструктаж, про мотивацію й годі казати).

Виконайте вправу 215.

??? (В кінці уроку студентка роздарує учням оцінки, бо ніякої системи оцінювання протягом уроку вона не продумувала).

Питання: скільки часу витратила студентка на написання такого продуманого, логічного, змістовного, творчого, оригінального уроку???

Відповідь: не варто було витрачатись, час пройшов даремно.

Щоб написати такий конспект не потрібно вчитися в університеті. Такі уроки здатен провести будь-хто із старшокласників (у них є «дні самоврядування», і вони граються у вчителів).  А тепер подумайте, як ви виглядаєте в очах учнів на таких уроках??? Ви хочете виглядати смішними? Може вони й відверто не засміються, бо виховані, але п’ятикласник просто зірве дисципліну, шестикласник почне займатися своїми справами, семикласник буде дивитися на вас позіхаючи, восьмикласник проігнорує. І в усьому будете винні тільки ви. Якщо урок змістовний і цікавий, то й учні ставляться до роботи інакше, і ви працюєте з ентузіазмом. А якщо ви його відбуваєте, і тема не подобається, і матеріал вам не зрозумілий, не цікавий, і вам взагалі не зрозуміло, чому вчитель так уроки проводить, а вам не можна. То що тут скажеш… Упаси Господи, школу від таких учителів.

Є над чим подумати.

Пам’ятка молодому вчителю

1.  Вивчайте можливості кожного майбутнього вихованця.
Пам’ятайте: без знання стану здоров’я дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

2.  Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними.
Пам’ятайте: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайтеся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчайте індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівайте методикою педагогічної співпраці. Карайте учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

3.  Частіше всміхайтеся.
Пам’ятайте: вата усмішка дітям свідчить про те, що зустріч із ними вам приємна. Усмішка створює в людей позитивний настрій.

4.  Плануючи свої перші уроки, подумайте:
— як учні мають поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити.
Пам’ятайте: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляйте у вихованців певний стереотип поведінки, формуйте позитивні навички;
— які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна.
Пам’ятайте: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи ті завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності

5.  Важливе завдання вчителя
— передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці.
Пам’ятайте
: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

6.Вчіться вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на вашу думку, вони помиляються чи у вас обмаль часу.
Пам’ятайте: кожен вихованець має знати, що ви його вислухаєте.

7.Справедливо оцінюйте знання учнів.
Пам’ятайте: основне призначення оцінки — правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.

8.Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільне корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог.
Пам’ятайте
слова А. Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу».
Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов’язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.

9.  Наполегливо оволодівайте навичками самоаналізу уроку.
Пам’ятайте слова В. Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

10.  Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні.
Пам’ятайте: ведення щоденника з перших кроків педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки — відвертої, самокритичної, творчої.

Рекомендації

1. Вчитайтеся в розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.
2. Вивчіть матеріал цього розділу, питання, теми.
3. Сформуйте задум уроку, дайте відповідь на запитання, чого б ви хотіли досягти в результаті його проведення, сформулюйте мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).
4. Уявіть колектив даного класу, уявно намалюйте конкретних учнів.
5. Уявіть психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного
перевтілення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.
6. Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу і для даних учнів.
7. Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на даному уроці.
8. Продумайте структуру уроку й зафіксуйте все знайдене в плані-конспекті.
9. Підготуйте наочні й навчальні посібники, не забудьте підготувати й перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.
10. Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану, продумайте непередбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.
11. Спитайте себе: «Чи готовий я до уроку?»