Філософія життя
У нашому ліцеї існує добра традиція – кожен випускник на честь завершення свого навчання має посадити дерево або квітку, залишити згадку про себе.
Цей 2015 рік не є виключенням. 16 квітня ліцеїсти на чолі із директором закладу В.В.Кушніром та класними керівниками вклали частинку душі в озеленення території ліцею. Юнаки та дівчата висадили біля будівлі понад 300 кущів та дерев.
Ліцеїсти впевнені: рослини обов’язково приживуться, адже посаджено їх з любов’ю. Організатори та учні висловили сподівання, що з часом подвір’я перетвориться на найошатніший куточок у місті, до якого захочеться повертатись знову і знову. Та й взагалі посадка дерева в житті кожної людини – це важлива подія. Це філософія життя: посадити дерево, побудувати будинок і виростити сина. Випускники, посадивши дерево, понесуть цю філософію через усе життя. Бо ж як приємно пройтися по своїй алеї в день зустрічі зі школою і знати, що ось це дерево – твоє, ці кущі посадив ти.
«Мені дуже подобається ця ідея з деревами,– говорить ліцеїст групи БХ-2 Антонюк Владислав. – Через декілька років я зможу прийти на це місце і побачити свою алею, своє дерево».
«Я думаю, що вони приживуться, адже ми саджали їх з любов’ю, тим більше, біля рідного ліцею». Боковець Ярослава, випускниця групи БХ
«Ми ніби пам’ять після себе залишаємо. Приємно посадити щось біля ліцею, щоб потім можна було прийти і подивитися на те, як воно росте». Романушко Євген, випускник групи ФМ
Свій перший чоловічий обов’язок виконує Охмак Сашко – садить дерево.
– Я живу не в Дубровиці, але обіцяю, що буду приходити та дивитися за ним.
-Думаєш, приживеться деревце?
-Так, йому буде добре тут.
– Хача й залишаємо рідний ліцей, але завжди будемо пам’ятати його, а він буде пам’ятати нас. І чудова клумба самшиту буде завжди радувати око учнів та вчителів, нагадуючи про наш ІФ-2.
Жакунець Ольга
- Пройде небагато часу, підростуть посаджені деревця… Вони прикрашатимуть не лише територію ліцею, але й викликатимуть вдячність у серцях наступних поколінь ліцеїстів за подаровану красу та затишок.
Твердун Наталія, випускниця групи П-2
Нехай же зелені паростки майбутнього прикрашають територію ліцею, милують око, радують серце, тішать душу.
