Геноцид України
У 1933 році був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні потопу, а була тільки зла воля одних людей проти інших.І ніхто не знав, скільки невинного люду лягло у могили – старих, молодих і дітей, і ще ненароджених у лонах матерів.
Страшні тридцяті роки ХХ століття людям довелося пройти через зраду країни і близьких, злидні і постійний страх. Це був експеримент за право на життя українського народу. Виживає найсильніший. У світі іншої такої країни немає, де кожний метр землі покритий безіменними могилами. Хрестів над ними не ставили – не встигали. До цвинтарних книг імен не вносили – в живих не було сил. Голод поклав в сиру землю до 12 млн. людей. Третина померлих – діти , які не дали нащадків.
Урок-реквієм «Їх імена пам’ятатимеш ти, твоя родина, вся Україна», що пройшов з ліцеїстами ІФ-10 кл. розпочав вчитель історії Кедрук В.П., який підкреслив про День памяті жертв голодоморів та політичних репресій внаслідок сталінського геноциду нашого народу у супроводі елекронних матеріалів за розділами: Голодомор 1932-1933років – найбільша трагедія українського народу; знищення селянських господарств – одне із основних завдань колективізації в Україні; голод косив усіх підряд; спогади очевидців.
Ліцеїстам був представлений бібліографічний огляд літератури «Геноцид українського народу» бібліотекарем Лавор Г.М., адже саме у бібліотеках зберігається чимало різних видань про Голодомор, які дають можливість кожному читачеві глибше ознайомитися з фактами, різними поглядами істориків, які досліджували цю тему, і зрештою зробити свої висновки.
Цікавим доповненням є книжкові виставки у бібліотеці «Пам’ятаємо про жертв Голодомору» та у холі ліцею «Лиха коса Голодомору 1932-1933рр.»
Хвилиною мовчання учасники уроку-реквієму вшанували пам’ять жертв голодної смерті.
Бібліотека НВК