Така рідна, неповторна, проте вразлива…

Автор admin · 24.02.2014

Віддайте мені сад і зірку вечорову,
І в полі сіяча, і вдячну щедрість нив.
Віддайте мені все. Віддайте мені мову,
якою мій народ мене благословив.
Ліна Костенко

Така рідна, неповторна, проте вразлива… Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб – МОВА. Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.

21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Не оминула увагою цю дату й молода еліта нашого закладу. Розпочався день тематичними уроками «Рідна мова – безцінна й невичерпна духовна криниця народу» у початкових та 9-11 класах. У холі ліцею впродовж дня діяла книжкова виставка «Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови» та демонструвалося відео «Мово кольорова! Ой, яке барвисте кожне твоє слово!». По радіо звучали вірші та зізнання у тому, що українська мова – найкраща. У актовій залі закладу відбулося літературне свято «Причасти мене розмовою, українською мовою…», на якому і учасники дійства, і глядачі занурилися в атмосферу любові, добра, насолоджувалися красою і милозвуччям рідного слова. Впродовж дня тривала акція «Вінок барвінковий українській мові», до якої долучилися усі, кому не байдужа доля рідної мови, а хто знає і шанує її. На лінійці, яка стала підсумком відзначення Міжнародного дня рідної мови, директор Кушнір Володимир Володимирович висловив упевненість, що цей день об’єднав усіх, хто не лише розмовляє українською, а й плекає своє, рідне, бо «мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її». Піднесено звучав Гімн України, натхненно співали та гордими за свій народ, рідну мову були ліцеїсти. Барвисті вишиванки, у які були зодягнені учні та вчителі закладу, зробили цей день надзвичайно яскравим і пам’ятним.

Ми щиро віримо, що краса і сила української мови пригорне до себе серця мільйонів інших людей. Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати й шанувати мову, як це робили наші славні предки.

Не будьмо байдужими! Нехай цей день і наступні дні й роки для нас, українців, стануть справді українськими: говорімо, читаймо, пишімо, послуговуймося скрізь і всюди у своїй державі своєю Рідною Мовою!

Відкриті тематичні уроки