Страшні тридцяті роки ХХ століття
У 1933 році був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні потопу, а була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду лягло у могили – старих, молодих і дітей, і ще ненароджених у лонах матерів.
Страшні тридцяті роки ХХ століття людям довелося пройти через зраду країни і близьких, злидні і постійний страх. Це був експеримент за право на життя українського народу. Жили за законом джунглів: виживає найсильніший. У світі іншої такої країни немає, де кожний метр землі покритий безіменними могилами. Хрестів над ними не ставили – не встигали. До цвинтарних книг імен не вносили – в живих не було сил. Голод поклав в сиру землю до 12 млн. людей. Третина померлих – діти , які не дали нащадків.
Сьогодні Україна за Указом Президента України щороку у третю суботу листопада вшановує пам’ять жертв Голодоморів, запалюючи свічу пам’яті, покладаючи траурні вінки з пшениці до пам’ятників жертв Голодомору та загальноукраїнською хвилиною мовчання …
Урок-реквієм «Свіча пам’яті», що пройшов у бібліотеці НВК з ліцеїстами ФМ2 та 5ПМ класів розпочала Островець Анна (5-ПМкл.) віршем «Спішила мати на пшеничне поле…» у супроводі пісні Ніни Матвієнко «Голодомор 1932-1933» .
До уваги читачів представлена книжково-документальна виставка під назвою «І мертвим , і живим, і ненародженим…».
Ліцеїсти прослухали бібліографічний огляд літератури «Геноцид українського народу» , адже саме у бібліотеках зберігається чимало різних видань про Голодомор, які дають можливість кожному читачеві глибше ознайомитися з фактами, різними поглядами істориків, які досліджували цю тему, і зрештою зробити свої висновки.
Хвилиною мовчання учасники уроку-реквієму вшанували пам’ять жертв голодної смерті.
Бібліотека НВК
