Особистісно орієнтоване навчання

Головне завданням ліцею є не вчити, а навчати вчитися, підготувати учня до безперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня і функції учителя. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність, навички, вміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий же відповідно – допомогти першому навчитися вчитись.

Принципи функціонування особистісно зорієнтованого навчання:

1. Основний принцип особистісно зорієнтованого навчання – визнання, усвідомлення індивідуальності учня, його самоцінності, неповторності як людини, його розвитку не як колективного суб’єкта, але насамперед як індивіда з неповторним суб’єктним досвідом, сукупністю психічних, культурологічних рис. Особистісно зорієнтоване навчання повинно забезпечити розвиток та саморозвиток особистості, виходячи з виявлення її індивідуальних особливостей як суб’єкта пізнання та предметної діяльності.
2. Важливий принцип диференціації, може бути двох видів:

  предметна диференціація (здійснена в нашому ліцеї: розподіл учнів на різнорівні групи, враховуючи принцип природовідповідності на уроках іноземної мови та фаховими профілями);

  духовна диференціація з урахуванням особистісних відмінностей, пов’язаних із традиціями сім’ї, моральності.
3. Освітній процес особистісно зорієнтованого навчання надає кожному учню, спираючись на його здібності, інтереси, ціннісні орієнтації і суб’єктивний досвід, можливості реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці. Зміст освіти, її засоби і методи підбираються та організуються так, щоб учень міг виявити вибірковість предметного матеріалу.
4. Принцип варіативності – базовий, будує навчання на широкій різноманітності змісту та форм навчального процесу, вибір якого здійснює вчитель-предметник, враховуючи мету розвитку кожної окремої дитини.

5. Принцип проектування навчального предмету (ідея – навчальний процес – своєрідна проекція науки).

6. Принцип гуманізації змісту знань.

7. Принцип системності знань.
8. Принцип інтегративності знань.
9. Принцип узгодження наукових та навчальних знань.
10. Принцип забезпечення пізнання та психічного розвитку тощо.

Модель особистісно зорієнтованого навчання:

  учень – основний суб’єкт процесу навчання;

  мета навчання – розвиток індивідуальних здібностей учня;

  створення умов, що забезпечують реалізацію поставленої мети шляхом виявлення та структурування суб’єктивного досвіду учня, його спрямованого розвитку;

  зміст освіти має включати не тільки наукові знання, але й засоби та методи їх засвоєння, пізнання;

  розробка спеціальних форм взаємодії учасників навчального процесу: учень – учитель – батьки;

  особливі процедури спостереження за характером та напрямком розвитку учня;

  забезпечення сприятливих умов формування індивідуальності дитини, зміна сталих типових у нашій культурі уявлень про норми психічного розвитку дитини (порівняння не по горизонталі (з іншими), а по вертикалі (із собою).

Основні вимоги до розробки дидактичного забезпечення особистісно зорієнтованого процесу:

  навчальний матеріал повинен виявляти зміст суб’єктивного досвіду учня, враховувати досвід його попереднього навчання;

  виклад знань у підручнику (учителем) мусить бути спрямований не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного матеріалу, але й на перетворення особистого досвіду кожного учня;

  потрібно постійне узгодження досвіду учня з науковим змістом знань, що задаються;

  активне стимулювання до самоцінної освітньої діяльності має забезпечувати учневі можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;

  навчальний матеріал повинен бути організований таким чином, щоб учень мав можливість вибору при виконанні завдань, вирішенні задач;

  необхідно стимулювати учнів до самостійного вибору й використання найбільш значущих для них способів опрацювання навчального матеріалу;

  необхідно забезпечувати контроль й оцінку не тільки результату, але й, головним чином, процесу навчання, тобто тих трансформацій, що здійснює учень, засвоюючи новий матеріал.

Навчальне середовище особистісно зорієнтованої технології :

  використання навчального матеріалу різного змісту, виду та форми;

  надання учню свободи вибору засобів виконання навчального завдання (для зняття емоційного напруження, побоювання помилки);

  використання нетрадиційних форм групових та індивідуальних занять з метою активізації діяльності;

  створення умов для творчості в самостійній та колективній діяльності;

  постійний аналіз та оцінка з боку викладача індивідуальних способів навчальної роботи, що надає учневі можливість розповісти, як він організував свою роботу, яким методом користувався, що сподобалося, вдалося тощо;

  особлива підготовка вчителя до систематичного здійснення такої роботи на уроці, індивідуальному занятті;

  розробка та використання індивідуальних програм, що моделюють дослідницьке мислення;

  організація занять у малих групах на основі діалогу, імітаційно-рольових ігор, тренінгів, навчального спілкування, мозкового штурму, круглих столів, інсценування драматичних уривків, дискусій, творчих індивідуальних проектів й навчально-ознайомча практика.