Андріївські вечорниці
Ох, на наших вечорницях,
Хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечорниці!!!
В народі говорили: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно: взимку ледь не кожного дня — свято. Однак з-поміж усіх «празників» день Андрія Первозваного (13 грудня) був одним з найочікуваніших і найвеселіших. Недарма подекуди його називали ще «великими вечорницями». Хоч Андрій Первозванний — християнський святий, але звичаї і обряди в цей день мали дохристиянський характер: вгадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання «калити». Саме Калитою і називали часто наші предки андріївські вечорниці — за назвою солодких коржів, які випікали спеціально на свято.
Учні нашого закладу вирішили не порушувати хорошу українську традицію і влаштували справжнє свято – Андріївські вечорниці. Учасниками цього цікавого дійства стали учні 5 – ПМ класу, які виявили велике бажання відроджувати і оберігати народні звичаї, творити добре і мудре. Це було свято народної обрядовості та української народної пісні, бо які ж вечорниці без неї – милої, веселої, дорогої нам з дитинства – української народної пісні. Веселі конкурси, чарівне ворожіння, запальний танець, декорації – все дарувало радість. Особливо всім сподобалася забава із калитою. Учні відтворили один із пластів колоритної української культури. І ще раз показали наскільки самобутньою є наша історія та наші звичаї. А веселощі, гарний настрій та смачні рум’яні пампушки створили незабутні враження та позитивні емоції. Усе пройшло чудово. Було дуже цікаво, усі залишилися задоволеними.
