Літній мовний табір – прощавай!
Так швидко промайнув навчальний рік… Ура! Літо! Практика! Мовний табір! Нарешті всі підручники – у бібліотеці, а на учнях – не форма ліцеїста, а шорти й футболка, навіть вчителі відложили в сторону звичні блузи, сорочки та туфлі і одягли джинси й спортивні костюми.
З 29 травня по 11 червня в навчальному закладі працював літній мовний табір, до якого входили найкращі знавці англійської та німецької мов з класів суспільно-гуманітарного профілю. Учні табору були поділені на 4 групи, кожна з яких працювала над своїм проектом.
І група: «Сортування вторсировини в Україні, в Дубровиці», вчителі: Семенюк Т.О., Капітан Г.В.
ІІ група: «Природа рідного краю – парки, сквери, ліс», вчителі: Денисюк М.В., Павловець М.А.
ІІІ група: «Сортування втор сировини у зарубіжних країнах», вчителі: Таборовець Я.С., Дулінець О.М.
ІV група: «Природа рідного краю – водойми», вчителі: Хрипта А.М., Копоть І.А
Протягом десяти днів юні лінгвісти працювали над проектами, підбирали теоретичну базу, вивчали природу рідного краю, особливості нашої місцевості, ознайомлювалися з питанням сортування вторсировини за кордоном та у нашому місті, в Україні. Ліцеїсти готували екологічні проекти, результатом яких є випущені лет буки.
Цікавою була екскурсія на молокозавод. Учні не лише дізнались про всі технологічні процеси, а й побували в лабораторії, де визначили жирність, чистоту, густину та інші властивості молока.
Дуже запам’ятався дітям соціальний експеремент «Чи готова Дубровиця до зустрічі іноземних туристів?». Його учасники відвідали безліч міських організацій та магазинів («Укрпошта», готель, кав’ярня, аптека, «Пасаж», «Лілія», «Смакота», «Каламбур», «Єврофуд», «Альонушка», «Хлібний» та інші) і говорили там англійською. Випробування проходила також нова поліція та звичайні дубровиччани й гості міста. Учні купували ліки, їжу та інші товари, запитували про дорогу до лікарні, цікавились котра година, намагались переслати посилку, замовляли номер в готелі та багато іншого. Вони не тільки практикувались в говорінні іноземною мовою, а й вчились спілкуватися з людьми, бути відкритими й розкомплексованими.
Отже, відповідь на поставлене вище запитання, нажаль, «Ні, не готова». Та не це найголовніше. Подолавши мовний бар’єр, наші учні блискуче проявили себе, чудово розмовляли, були впевненими і наполегливими. Знаємо точно: коли вони, проєвропейські українці, прийдуть на місця тих людей, хто займає їх сьогодні, Україна буде зовсім іншою…
Таборовець Я. С., вчитель англійської мови