Урок – як основна складова навчально-виховного процесу

Урок – це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції. Сухомлинський В.О. Про урок написано безліч книг, статей, дисертацій. Змінюються цілі та зміст освіти, з’являються нові засоби і технології навчання, але які б не здійснювалися реформи, урок залишається вічною і головною формою навчання. На ньому трималася традиційна і базується сучасна школа.

Які б новації не вводилися, лише на уроці, як сотні років тому, зустрічаються учасники освітнього процесу: вчитель та учень.

Урок (традиційно) – це форма організації діяльності постійного складу викладачів та учнів у конкретний період часу, що систематично використовується для вирішення задач навчання, виховання та розвитку учнів. Урок – це основна дидактична форма навчання, що пройшла випробування протягом століть. Існує більше десяти типологій уроків, що пояснюється різноманітністю ознак, за якими класифікують заняття. Найважливішою складовою навчально-виховного процесу, його початковою точкою є дидактична мета. Тому найбільш реальною і наближеною до практики є типологія, в основі якої лежить зазначений критерій. Ця класифікація, що її розробили Оніщук, Щукіна, Сорокін, Харламов, має такий вигляд.

 Типологія уроків

За основною дидактичною метою виділяють такі типи уроків:

• урок ознайомлення з новим матеріалом;
• урок закріплення вивченого матеріалу;
• урок застосування знань, умінь та навичок ;
• урок узагальнення та систематизації знань;
• урок перевірки та корекції знань та умінь;
• комбінований урок

Пам’ятайте, що урок насамперед це результат творчостi вчителя!

Урок засвоєння нових знань

Мета: оволодiння учнями новими навичками, матерiалом та новими способами дiяльностi.

Структура

1. Органiзацiйний момент.
2. Пiдготовка до сприйнятгя матерiалу або актуалiзацiя опорних знань, умiнь, уявлень та життєвого досвiду.
3. З. Мотивацiя навчальної дiяльностi.
4. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
5. Вивчення нового матерiалу (первинне засвоєння).
6. б. Осмислення нових знань, умiнь.
7. Закрiплення, систематизацiя та узагальнення.
8. Контрольно-коригувальний етап.
9. Пiдбиття пiдсумкiв уроку.
10. Iнструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Найчастiше таким уроком є вступний урок курсу (теми, роздiлу), коли вiн незначною мiрою пов’язаний з темою попереднього уроку. Також доречно обрати цей тип у випадку, коли змiст матерiалу складний, об’ємний, мiстить значну кiлькiсть нових понять i положень.

Може використовуватись пояснювально-iлюстративний, проблемний виклад. Заняття можна провести у формi бесіди, лекцiї, уявної подорожi чи екскурсiї, відео уроку, навчальної конференцiї з пiдготовленими доповiдями (повiдомленнями) учнiв. Пiд час проведення уроку доречнi конспектування, складання тез, опорних схем, робота з пiдручником, картою, довiдниками тощо. Головне — щоб вивчення нового матерiалу учнями вiдбувалося не пасивно, а в ходi різноманітної  активної  пізнавальної  дiяльностi.

Урок формування та вдосконалення вмiнь i навичок

Мета: закрiллення й усвiдомлення ранiше засвоєного матерiалу (знань, умiнь, навичок) i формування нових навичок та вмiнь.

Основою такого уроку можна назвати тренування в рiзних варiантах, яке вимагає вiд учня перенесення знань i вмiнь у новi, нестандартнi ситуацiї. Для проведення таких урокiв використовується практична робота. У педагогiчнiй лiтературi саме цей тип уроку рекомендується як найбiльш доречний для таких предметiв, як фiзика, хiмiя, бiологiя i, звичайно, географiя. Практичнi роботи в значнiй кількостi представленi у навчальних програмах.

Структура

1. Органiзацiйний момент.
2. Актуалiзацiя опорних знань та їх коригування. Повiдомлення теми й мети.
3. Мотивацiя навчальної дiяльностi.
4. Вступнi вправи (можуть поєднуватись iз поглибленням або вивченням невеликих порцiй нового матерiалу та ознайомленням з правилами, алгоритмами виконання певних дiй).
5. Пробнi та тренувальнi вправи (використання вивченого в стандартних умовах).

б. Творчi вправи.

7. Пiдсумки уроку.
8. Домашнє завдання.

Змiст урокiв цього типу має значнi можливостi для великої варiативностi завдань i тому сприяє диференцiацiї та iндивiдуалiзацiї навчання.

Уроки формування та вдосконалення вмiнь i навичок можуть проводитись у виглядi iгор, змагань, уявних експедицiй тощо та поєднувати й iндивiдуальнi, i фронтальнi, i груповi методи роботи.

Коли на практичну роботу вiдводиться цiле занятгя; то може бути використаний такий тип уроку як урок використання знань, умiнь i навичок.

Структура таких урокiв складається з таких етапiв:

1. Перевiрка домашнього завдання; коригування опорних знань, умiнь, навичок.
2. Повiдомлення теми й мети уроку.
3. Мотивацiя навчальної дiяльностi.
4. Загальний iнструктаж, усвiдомлення учнями алгоритму дiй.
5. Самостiйне виконання учнями завдань пiд контролем i за допомогою вчителя.

б. Звiт про виконання роботи. Узагальнення й систематизацiя результатiв роботи.

7. Пiдсумки уроку.
8. Домашнє завдання.

 Урок закрiплення знань, умiнь i навичок (уроки повторення)

 Мета: повторення та закрiплення, уточнення та поглиблення попередньо засвоєних знань, умiнь i навичок.

На жаль, чинними програмами не видiлено часу на спецiальнi уроки повторення й закрiплення. Як правило, вчителi проводять такi уроки наприкiнцi вивчення великих роздiлiв, на початку навчального року або пiд час пiдготовки до iспитiв. Значний обсяг матерiалу, що виноситься на повторення, дає змогу урiзноманiтнити форми роботи та сприяти пiдвищенню зацiкавленостi учнiв до винчення предмету.

Особливiстю й одночасно складнiстю цього типу урокiв є вмiння визначати обсяг навчального матерiалу, видiляти головнi iдеї, поняття, правила й добирати вiдповiднi завдання.

Структура

1. Повiдомлення теми, мети уроку.
2. Мотивацiя навчальної дiяльностi.
3. Повторення основних понять теми.

.4. Повторення основних закономiрностей, правил теми.

5. Виконання практичних завдань на повторення й закрiплення основних умiнь i навичок.

б. Пiдсумки уроку.

7. Домашнє завдання.

Урок систематизації й узагальнення знань

 Мета: встановлення рiвня оволодiння учнями основними теоретичними знаннями, повторення, бiльш глибоке осмислення навчального матерiалу, приведення його до певної системи.

Структура

1. Повiдомлення теми й мети уроку.
2. Мотивацiя навчальної дiяльностi.
3. Відтворення та коригування опорних знань.
4. Узагальнення та систематизацiя понять.
5. Засвоєння провiдних iдей i теорiй на основi широкої систематизацiї.

б. Домашнє завдання.

Для систематизацiї та узагальнення видiляються ключовi питання вiдповiдного курсу. Увага звертається на знаходження та розкритгя в уже вивченому матерiалi закономiрностей, логiчно-наслiдкових зв’язкiв, глибокої сутностi процесiв та явищ; на перехiд вiд окремих до бiльш широких узагальнень. Слiд звернуги увагу на те, що систематизацiя передбачає певну форму вiдображення окремих фактiв у певнiй системi взасмозв’язкiв — схему, узагальнюючу таблицю тощо. У жодному разi не можна вважати систематизацiєю просте вiдтворення окремих фактiв або дiй наприкiнцi вивчення теми. Це буде просте повторения.

Урок такого типу може проходити у формi оглядової лекцiї, бесiди, опитування й виконання системи завдань та iн.

Урок перевiрки та коригування знань, умiнь i навичок

Мета: перевiрка якостi та мiцностi засвоєного матерiалу, сформованостi умiнь i навичок; внесення коректив.

Структура

1. Повiдомлення теми та мети уроку.
2. Мотивацiя навчальноi дiяльностi.

З. Перевiрка знання фактичного матерiалу та основних понять.

4. Перевiрка глибини усвiдомлення знань.
5. Використання знань у стандартних умовах.

б. Використання знань у змiнених умовах.

7. Збiр виконаних завдань (їх перевiрка, оцiнювання, аналiз, як правило, виконуються до наступного уроку).
8. Пiдсумки уроку.
9. Домашнє завдання.

Такi уроки проводяться наприкiнцi вивчення теми, роздiлу й виконують цiлу низку функцiй: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та iн.

Уроки перевiрки можуть бути органiзованi досить рiзноманiтно (у виглядi iгор-змагань, аукцiонiв, огляду знань тощо), мають широкi можливостi для поєднання i iндивiдуальної, i групової  роботи.

Освітні вимоги до уроку:

• Цілеспрямованість уроку.
• Раціоналізація й диференціація інформаційного наповнення уроку: науковість та структурування змісту.
• Обґрунтований вибір засобів, методів і прийомів, орієнтованих на навчання, що розвиває особистість.
• Оптимальне сполучення репродуктивних і продуктивних методів навчання (проблемний, частково-пошукові, дослідницький).
• Діалогічність методів, орієнтація їх на самостійність і активність учнів у процесі навчання.
• Розмаїтість форм організації навчальної діяльності учнів.
• Варіативний підхід до формування структури уроку.
• Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил з них, що випливають.

Урок як основна форма навчання постійно зазнає змін; вимоги до його організації й проведення висуваються відповідно до запитів сучасного суспільства. На даний час, на жаль, велика частина педагогів не прагне до зміни стилю викладання: «немає часу і сил самому осягати що-небудь нове, та й немає в цьому сенсу. Традиційний урок – як рідна людина, в ньому все близько і зрозуміло: нехай не завжди задовольняє сучасним вимогам, але проте на уроці – все знайоме, звично, зрозуміло – традиційно».

Для сучасної освіти характерним є пошук нових педагогічних можливостей, що пов’язано, насамперед, з відмовою від традиційного навчання і виховання  «Безумство – діяти по-старому і чекати на нові результати» А. Енштейн.

Три постулати закладені в основі нової технології уроку.

Перший: «Урок є відкриття істини, пошук і осмислення її у спільній діяльності вчителя і учня».

Другий: «Урок є частиною життя дитини».

Третій: «Людина на уроці завжди залишається найвищою цінністю, виступаючи в ролі мети і ніколи не виступаючи у вигляді засобу».

Коли вчителю нецікаво вчити, а учню нецікаво вчитися, то необхідно щось змінювати в навчальній роботі, потрібні інновації та сучасний урок! Сучасний урок… Яким йому бути? Сучасний якісний урок — це урок добре підготовлений, ретельно розрахований відповідно до поставленої мети й наявних можливостей. Кожен вчитель знає, що такі уроки викликають зацікавленість і бажання взяти участь в уроці. З чого почати?

Сучасний якісний урок — це урок добре підготовлений, ретельно розрахований відповідно до поставленої мети й наявних можливостей. Щоб урок був цікавим для дітей, він повинен містити таке, що викликає подив, захоплення, інтерес – одним словом те, що вони будуть пам’ятати, коли все інше забудеться. Кожен вчитель знає, що такі уроки викликають зацікавленість і бажання взяти участь в уроці. З чого почати? Не менш важливу роль грає артистизм. (Рассохіна А.А.)

Що таке сучасний урок?  Що надає сучасності уроку?  Чим сьогоднішній урок відрізняється від вчорашнього?

Сучасний урок – урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Сучасний урок – це, перш за все, урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів за визначеними метою та завданнями.

Характеристика сучасного уроку:

• на сучасному уроці немає місця нудьзі, страху і злості від безсилля;
• на сучасному уроці панує атмосфера інтересу, довіри і співробітництва;
• на сучасному уроці є місце кожній дитині, тому що сучасний урок – запорука його успіху в майбутньому!

Структура сучасного уроку значно відрізняються від традиційного і має таку послідовність:

• Мотивація (5% робочого часу).
• Представлення теми та очікуваних навчальних результатів (приблизно 5% часу уроку).
• Надання необхідної інформації (приблизно 10% часу уроку).
• Інтерактивна вправа — центральна частина заняття (як правило, 60% часу на уроці).
• Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 15% часу уроку).
• Домашнє завдання та інструктаж до нього (5% часу уроку)

 

Вимоги до техніки проведення уроку – урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання, виховувати потребу в знаннях; – темп і ритм уроку повинен бути оптимальним, дії викладача й учнів завершеними; – необхідний повний контакт у взаємодії викладача й учнів на уроці;  вчитель має – створити атмосферу доброзичливості й активної творчої праці; – змінювати за можливості види діяльності учнів, оптимально сполучати різноманітні методи навчання; – управляти навчальним процесом на уроці, більшу частину уроку активно працюють учні.

Етапи уроку	Традиційний зміст уроку	Зміст сучасного уроку
Організаційний момент	Привітання, перевірка готовності до уроку	Привітання, перевірка готовності до уроку. Мотивація до навчальної діяльності, налаштування учнів.
Повторення вивченого	Усна (письмова) робота, Повідомлення теми уроку	Актуалізація необхідних знань завершується створенням проблемної ситуації
Вивчення нового матеріалу	Викладання нового матеріалу викладачем	Пошук способів рішення проблеми учнями
Закріплення нового матеріалу	Закріплення матеріалу через репродуктивну діяльність.	Управління первинним закріпленням з елементами самоконтролю, самооцінки. Включення нового знання в систему знань.
Домашнє завдання.	Як правило підводить викладач	Організація рефлексії

 

Прийоми навчання

 Непродуктивні                                                           Продуктивні

• Безперервний монолог вчителя                           – Матеріал не повторює підручник
• Відповіді вчителя нечіткі                                         – Наявність чіткої позиції вчителя,

вільне володіння матеріалу

без прив’язки до конспекту

• Одноманітність способів представлення          – Різноманітність засобів наочності,

інформації і засобів наочності                                            вик-ня формул, таблиць, діаграм

• Проблемні ситуації вирішуються вчителем    – Проблемна ситуація ставиться і вирі-

шується з учнями

• Відсутність прийомів активізації діяльності     – Активізуючи питання приводять

на уроці                                                                                               до діалогу, дискусії

• Прийоми пізнавальної діяльності                     – Використовуються прийоми пізнавальної

не виділяються                                                                         діяльності(Ігри, змагання)

• Переважання фронтальних форм роботи          – Групова, парна робота

 

 Засоби навчання – наочні посібники, технічні засоби навчання, обладнання для лабораторних занять, дидактичні матеріали, навчальна література.

Як свідчить практика, іноді вчителі надмірно захоплюються на уроці (особливо відкритому) різноманітними технічними засобами навчання, дидактичними матеріалами тощо, діючи за принципом: чим більше, тим краще. Це призводить до того, що за декораціями залишається не розкритою тема уроку. Застосування вчителем кожного засобу виправдано тоді, коли воно економить сили педагога та учня, час уроку, покращує сприйняття навчального матеріалу, дозволяє здійснити контроль за тим, що вивчено.

 Вимоги до сучасного уроку:

 Дидактичні:

• Раціональне використання часу.
• Єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.
• Використання активних методів навчання.
• Зв’язок з раніше вивченим матеріалом і досвідом, набутим учнем.
• Формування умінь учнів самостійно здобувати знання й застосовувати їх практично. • Індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу.
• Створення умов для успішного навчання учнів.
• Використання сценарних варіантів уроку.
• Чітке формулювання освітніх завдань і складових елементів.
• Максимальна самостійність учнів у навчанні
• Реалізація на уроках всіх дидактичних принципів.
• Організоване закінчення уроку.
• Здійснення міжпредметних зв’язків.

 Психологічні:

• Урахування психологічних особливостей кожного учня.
• Нормальний психологічний стан і позитивний емоційний настрій викладача та учнів. • Вимогливість і доброзичливість викладача до учнів.
• Педагогічна етика і психологічний такт.

 Загальнопедагогічні:

• Пріоритет особистості учня.
• Триєдина мета уроку (освітні, виховні і розвиваючі завдання уроку).
• Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів
• Орієнтація на процес навчання
• Емоційно-актуальний фон навчання
• Педагогічний такт
• Пізнавальна самостійність учнів

 Виховні:

• Розвиток умінь творчого характеру.
• Розвиток мови, мислення, пам’яті, сенсорної сфери, рухової сфери, розвиток пізнавального інтересу й допитливості.
• Формування й розвиток загально – навчальних умінь і навичок.
• Вивчення й оцінювання рівня розвитку й психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку».

 Гігієнічні:

• Температурний режим
• Освітлення класного приміщення
• Провітрювання
• Відповідність навчальних меблів
• Чергування видів навчальної роботи
• Запобігання перевантаженню, стомлюваності учнів

 Чинники, які впливають на ефективність сучасного уроку:

• Матеріально – технічне забезпечення
• Навчальні програми
• Суспільна значущість навчання
• Форми організації навчання
• Методи навчання
• Емоційний настрій
• Кадрове забезпечення

 Вибір ефективних методів та прийомів навчання:

• читаючи очима, учень може запам’ятати – 10% інформації
• слухаючи – 26%, розглядаючи -30%,
• слухаючи і розглядаючи-50%,
• обговорюючи – 70%,
• особистий досвід -80%,
• спільна діяльність з обговоренням -90%,
• навчання інших – 95%.

 Критерії ефективності сучасного уроку, що залежать від викладача:

• Майстерність
• Якісна методична підготовка
• Знання методів навчання
• Любов до дітей
• Відчувати проблеми
• Уміння спілкуватися
• Знання вікових особливостей
• Розуміння дітей
• Творчість
• Толерантність
• Креативність
• Співпраця
• Сучасні технології
• Ситуація успіху
• Інтерактивні форми роботи

 Сучасний урок = Учитель + Учень

Критерії ефективності сучасного уроку, що залежать від учня

• свідоме ставлення;
• бажання вчитися;
• активність; сучасний
• зацікавленість;
• здібності учня;
• підготовка до уроку;
• потреба у нових знаннях;
• здатність отримувати задоволення від навчання; учень
• вміння слухати;
• самоосвіта.

 Педагогічні технології:

• технологія традиційного навчання ;
• технологія проблемного навчання;
• ігрові технології ;
• технологія особистісно-зорієнтованого навчання ;
• технологія розвивального навчання;
• технологія колективного способу навчання ;
• технологія розвитку критичного мислення;
• технологія програмового навчання;
• технологія інтерактивного навчання;
• проектна технологія;
• технологія модульного навчання;
• технологія колективного творчого навчання.

 Класифікація уроків нетрадиційної форми

Уроки формування нових знань	Уроки навчання вмінь та навичок	Уроки повторення та узагальнення знань, закріплення вмінь	Уроки перевірки і обліку знань та навичок	Комбіновані уроки
Уроки – експедиції, уроки – дослідження, уроки – інсценування, навчальні конференції, уроки – презентації	Практикуми, практичні та лабораторні роботи, твори, уроки-діалоги, уроки ролевої та ділової гри	Диспути, ігрові уроки, інтегровані, театралізовані уроки-змагання, уроки – консультації, уроки – конкурси	Залікові уроки, вікторини, конкурси, захист творчих робіт, проектів, творчі звіти	Урок-мандрівка, бінарні уроки

 

Типи нетрадиційних уроків:

Тип уроку	Різноманітність уроку
Уроки змістовної спрямованості	Урок-лекція,урок-семінар, урок – конференція
Уроки на інтегрованій основі	Урок-комплекс міжпредметний урок
Уроки-змагання	КВК, аукціон, вікторина
Урок огляду знань	Залік, консультація, урок – експромт-екзамен
Урок комунікативної спрямованості	Усний журнал, діалог, роздум, диспут, дискусія, прес-конференція
Театралізовані уроки	Урок-вистава, концерт, кінопрем’єра
Уроки експедицій та досліджень	Лабораторні дослідження, мандрівки, пошук, експедиційні дослідження
Уроки-ігри	Урок-суд, урок-нарада, урок – конференція

Хочу звернути вашу увагу на театралізовані уроки, що дають можливість проникнути у прекрасний світ дитячої душі. Навіть відстаючи у навчанні, учні можуть проявити себе під час участі у театралізованому дійстві. Вони повністю перевтілюються у свого героя, зникає скутість, сором’язливість, набуває інтонаційного забарвлення їх мовлення. Діти вчаться думати, розуміти те, що говорять, вдосконалюються навички виразного читання. Розвивають свою пам’ять, розумові здібності, дитячу фантазію, кмітливість. Ви можете після закінчення педради побувати на такому уроці. Нетрадиційні уроки дозволяють різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливають не лише на свідомість учня, а й на почуття, волю (дії, практику). (Чоботар Н.Г.) Як свідчить практика, найрезультативнішим є той урок, на якому оптимально та раціонально підібрані навчальні форми і методи, поєднані традиційні та нетрадиційні підходи до проведення  навчального заняття. (Зараз ми послухаємо вчителя , що має великий досвід роботи Кузьменко О.М.) Про об’єктивні причини , що існують в практиці проведення сучасного уроку, ми послухаємо вчителя, що також має великий досвід роботи Марадудін В. В. На сучасному етапі розвитку освіти кінцевим результатом навчального процесу є формування компетентного випускника, отже, сучасний урок повинен мати компетентнісно-орієнтоване спрямування, і його форми проведення, і технології й методи, які ми використовуємо, повинні забезпечувати розвиток і формування компетентностей, необхідних особистості для життєздійснення, життєреаліазації, життєтворчості. Будь-який урок – має величезний потенціал для вирішення нових завдань. Беззаперечним є одне: він повинен бути життєвим. Хоть выйди ты не в белый свет, А в поле за околицей, — Пока идешь за кем-то вслед, Дорога не запомнится. Зато, куда б ты ни попал И по какой распутице, Дорога та, что сам искал, Вовек не позабудется. (Н.Рыленков)

Висновки

  Якщо хочеш, щоб люди збудували  корабель,

  не наказуй їм іти в ліс та заготовляти деревину.

 Зроби так,  щоб вони полюбили море.

                                                                            Антуан де Сент-Екзюпері

• Навчай цікаво, радісно, доступно, нестандартно, творчо;
• Розвивай допитливість, увагу, уяву, фантазію, мислення;
• Навчання організовуй індивідуально, диференційовано, різнорівнево;
• Виховуй в умовах доброзичливості, вимогливості, взаємоповаги;
• Впроваджуй активні та інтерактивні методи та прийоми, інноваційні технології

 Формування позитивних емоцій

На завершення – притча про Майстра:

Якось зібралися разом музичні інструменти. І виникла між ними суперечка – хто краще за всіх грає. Кожен інструмент почав показувати свою майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. Та з’явилася людина, й одним помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: «Друзі, мелодія – це одне ціле. Нехай кожний прислухається до іншого, й ви побачите, що вийде». Людина знову змахнула рукою, а потім усе краще залунала мелодія, в якій було чути смуток скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, ніжність сопілки й величність контрабаса. Як важливо, щоб оркестром хтось диригував. Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об’єднані однією метою та спрямовані єдиною волею в єдиному пориві… Такими майстрами, шановні колеги, є ви, а інструментами – наші учні. Ми з вами, хочемо того чи ні, є творцями нового століття, і всі будемо працювати, щоб навчання стало радістю й задоволенням кожної дитини, щоб навчальне життя, в якому беруть участь й учні, й учителі, досягло гармонії.

Заступник директора з методичної роботи Браздецька Т.М.